При спілкуванні з дітьми батьки повинні:
- постійно підкреслювати свою увагу до індивідуальності сина чи дочки, до їх прагнення до самоствердження;
- проявляти увагу, інтерес і повагу до всіх дітей у сім'ї;
- проявляти постійну готовність і вміння вислухати дитину, дати їй можливість говорити (виговоритися), відстоювати свої погляди, переконання;
- перед тим, як показати дитині її помилки в поведінці, починати
з похвали і схвалення позитивних якостей навіть при самому важкому характері сина (дочки);
- тактовно показувати кращі позитивні якості своєї особистості (ерудицію, працелюбність, пунктуальність, гуманні відносини до людей, порядність, чесність та інше), але при цьому не показувати, не підкреслювати своєї переваги над дитиною;
o створювати сімейну атмосферу любові, доброзичливості турботи, захищеності радості і перспективи, що благополучно впливає на фізичне і морально-психологічне здоров'я дітей.
Ви повинні знати:
- з ким приятелює ваша дитина;
- де проводить вільний час;
- чи не пропускає занять в школі;
- в якому вигляді або стані повертається додому.
Готуйте дитину до майбутнього життя. Говоріть з нею про це
- Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

- Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.
- Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.
- Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
- Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.
- Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
- Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.
- Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.
- Звертайтесь до родини, в яких є діти. Передавайте свій досвід
і переймайте чужий.
- Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно.